ПРОФЕСІЙНО - ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ №5 м. КОВЕЛЯ

  Робота кабінету української мови та літератури полягає в тому, щоб зосередити в одному місці всю творчу ініціативу й діяльність викладачів, спрямовану на поліпшення виховання учнів і вдосконалення методів викладання предметів.

            У кабінеті української мови та літератури реалізується вся мето­дична робота предметної комісії словесників.

                  Кабінет мови та літератури проводить роботу, а саме:

    комплектує відповідну наукову й методичну літературу з пи­тань, над якими працюють викладачі;

    веде тематичну бібліографію по темах, які цікавлять членів даного колективу викладачів;

    влаштовує виставки книг, журналів, газет і дидактичних мате­ріалів;

    скеровує свою увагу на збирання матеріалів з досвіду навчаль­но-виховної роботи викладачів, систематизує його і пропагує серед викладачів свого колективу.

  Кабінет мови та літератури веде також різноманітну методичну роботу з питань, які стосуються навчально-наочного обладнання, виготовлення його і методики використання на уроках мови чи літе­ратури; обробляє матеріали гурткових занять з учнями.

           В  кабінеті є: 

        основні підручники з сучасної української мови та  літератури;

    методична література з питань викладання граматики, правопису й розвитку мови учнів і збірники методичних статей;

    посібники довідкового характеру;

    підручники з української мови, збірники диктантів і статей для  переказів, текстів мовчазного читання, аудіювання, хрестоматії;

    тексти художніх творів.

 

 

Зміст роботи кабінету зарубіжної літератури

 

  Вивчення зарубіжної літератури має на меті залучення учнів до скарбниці світової літератури, культури, ознайомлення з вершина­ми світової класики.

 Кабінет зарубіжної літератури - складна функціональна систе­ма, мета якої полягає в раціональній організації навчально-вихов­ного процесу із зарубіжної літератури в ПТНЗ - аналізувати прочи­тане з наукової та художньої точки зору; самостійно працювати та творити; розвивати естетичний смак й розуміння прекрасного.

  Застосування матеріалів кабінету зарубіжної літератури сприяє удосконаленню процесу навчання, організації самостійної роботи учнів, здійсненню особистісно – зорієнтованого підходу до учнів, реалізації між предметних зв’язків.

                  В  кабінеіт зарубіжної літератури є такі матеріали і посібники :

    основні курси з історії зарубіжної літератури, монографії, критичні статті;

    методична література;

    посібники довідкового характеру;

    підручники, хрестоматії;

    тексти художніх творів.

 

 

Зміст роботи кабінету математики

Математика має широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості, в першу чергу - розвитку логічного мислення, просто­рових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтовувати тверджен­ня, моделювати ситуації та ін.

 Математика є засобом вивчення фізи­ки, хімії, інформатики та обчислювальної техніки, астрономи, біології, загальнотехнічних і спеціальних дисциплін, вона також є мовою техн­іки, а розвинене логічне мислення сприяє засвоєнню гуманітарних предметів. Математичне моделювання широко використовується для розв'язання задач різних галузей науки, економіки, виробництва. Прак­тичні вміння і навички математичної діяльності необхідні для майбут­ньої діяльності учнів. Тому доцільним є належне оснащення кабінету математики.

 Кабінет математики - це навчальний підрозділ училища, оснаще­ний наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями, при­строями, в якому проводяться уроки, позакласні і факультативні за­няття, виховна робота з учнями; систематичне підвищення фахової та методичної кваліфікації викладачів.

Зміст роботи кабінету визначається навчальними програмами, планами і підручниками з математики, планами позакласної роботи з математики. Свою роботу кабінет математики проводить у тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами.

                 Кабінет оснащується:

    повним комплектом навчального обладнання з математики, ком­плектом технічних засобів навчання та пристроїв для їх використання;

    бібліотечкою довідково-інформаційної, науково-популярної, ме­тодичної літератури з математики, журналами, підручниками, посібни­ками, збірниками задач і вправ, вказівками до практичних робіт з ма­тематики;

    зразками кращих письмових та інших учнівських робіт з математики ;

    картотекою навчального обладнання для вивчення кожної теми програми;

    комплектом приладів та інструментів проведення практичних робіт на місцевості;

    інструкціями з техніки безпеки і журналами вступного та періо­дичного інструктажу учнів з техніки безпеки, протипожежним інвента­рем та аптечкою;

    інвентарною книгою з переліком всього наявного в кабінеті навчального обладнання.

 

 

Зміст роботи кабінету історії

         

Головною метою сучасного навчального закладу в Україні є вихо­вання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. Виходячи з цього, для реалізації поставлених цілей створений відповідний навчальний кабінет історії.

  Кабінет історії - це навчальний підрозділ училища, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями, пристро­ями, в якому проводяться уроки, позакласні і факультативні заняття, виховна робота з учнями; систематичне підвищення фахової та мето­дичної кваліфікації викладачів.

               Завдання кабінету історії полягає в тому, щоб сприяти:

    формуванню історичних знань, розвитку історичного мислення учнів;

    вихованню громадянської свідомості, гідності та честі в гармон­ійному поєднанні національних та загальнолюдських цінностей;

    розвитку в учнів інтересу й поваги до історії та культури свого та інших народів, прагненню зберегти, примножувати культурну спад­щину своєї країни.

Зміст роботи кабінету визначається навчальними програмами, планами і підручниками з історії, планами позакласної роботи з історії. Свою роботу кабінет історії проводить у тісному зв'язку з іншими на­вчальними кабінетами.

                Кабінет оснащується:

    мемуарною, художньою, історичною, філософською літературою; підручниками, методичними посібниками, літературою довідкового характеру тощо;

    повним комплектом навчального обладнання з історії;

    тематичною картотекою навчального обладнання;

    картотекою навчального обладнання для вивчення кожного питання програми;

    картотекою із завданнями для здійснення індивідуального підходу до навчання, організації самостійних робіт;

    матеріалами періодичної преси, учнівськими рефератами, зразками учнівських зошитів з історії;

    краєзнавчими матеріалами;

    інвентарною книгою;

    інструкцією з техніки безпеки.

 

 Зміст роботи кабінету фізики

              

 В час сучасного науково-технічного прогресу, великої кількості інформації ускладнюється робота викладача фізики по виконанню вимог нової програми, націлених на підвищення науково-технічного рівня викладання, підвищення значення фізичного експерименту, при­щеплення учням інтересу до даної науки

 У зв'язку з цим значно підвищується роль в ПТНЗ фізики як осно­ви сучасної техніки, що викликає необхідність надійної матеріальної бази - кабінету фізики.

Кабінет фізики - це навчальний підрозділ училища, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями, пристро­ями, в якому проводяться уроки, позакласні і факультативні заняття, виховна робота з учнями; систематичне підвищення фахової та мето­дичної кваліфікації викладачів.

 Зміст роботи кабінету визначається завданнями, поставленими  Державною національною програмою. "Освіта" /Україна XXI століття/, навчальними програмами, програмами факультативних занять, спец­курсів, позакласної роботи.

 Свою роботу кабінет фізики проводить у тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами училища.

Кабінет фізики оснащується:

    повним комплектом навчального обладнання з фізики та комплектом навчально – методичних посібників для викладачів, комплектом технічних засобів навчання та пристроями для їх використання;

    тематичною картотекою навчального обладнання для вивчення кожного питання програми;

    бібліотекою науково – популярної і методичної літератури, підручниками, журналами, необхідними в навчально – виховній роботі з фізики;

    картотекою дидактичних матеріалів, інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень;

    приладами і посібниками, виготовленими учнями;

    протипожежним інвентарем, аптечкою;

    інструкціями з техніки безпеки та журналами вступного та періодичного інструктажу з ТБ;

    інвентарною книгою.

 

 Зміст роботи кабінету хімії

        

Кабінет (лабораторія) хімії та лаборантська забезпечуються опа­ленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СниП 2.04.05- 91 "Опалення, вентиляція і кондиціонування" з розрахунком, щоб тем­пература підтримувалась в межах 17° - 20° С, вологість 40 - 60%.

Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідли­во діючих газів, препаратів, кабінет (лабораторію) і лаборантську за­безпечують витяжними шафами відповідно до ГОСТ - 22360-86 "Шафи демонстраційні витяжні. Тип і функціональні розміри". Швидкість всмок­тування повітря у перерізі робочої зони повинна бути в межах 0,3 - 0,7 м/с аж до 1,5 м/с. Вмикають шафу за 15 хвилин до початку робо­ти.

Забезпечення пожежної безпеки в кабінеті хімії визначається Пра­вилами пожежної безпеки в Україні. У всіх приміщеннях, де прово­дяться роботи з хімії, мають первинні засоби пожежегасіння: вогне­гасники вуглекислотні, пінні або порошкові, ящик або відро з піском і совок, покривало з вогнетривкого матеріалу. До них обов'язково по­винен бути вільний доступ.

Кабінет (лабораторія) хімії та лаборантська має електромережу, влаштування і користування якою виконуються у відповідності до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).

Обладнання кабінету хімії складається з лаборантських і демон­страційних столів, лабораторних шаф і стелажів для розміщення на­вчального і роздавального матеріалу, сейфів, металевих шаф для збе­рігання легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин. Оскільки в кабінеті (лабораторії) хімії проводяться лабораторні та практичні робо­ти, то використовуються не парти, а лабораторні столи відповідно до ГОСТу 11015-93. Відстань від останнього ряду лабораторних столів до дошки не повинна перевищувати 10 м.